Еозинофільний гранульоматозний комплекс у котів

Що таке еозинофільний гранульоматозний комплекс?

Еозинофільний гранульоматозний комплекс (ЕГК) у котів – це група дерматологічних захворювань, що супроводжуються запальними ураженнями шкіри, слизових оболонок і ротової порожнини. Це стан, пов’язаний з алергічними або імунними реакціями, за участі еозинофілів – особливого типу білих кров’яних клітин.

Форми еозинофільного гранульоматозного комплексу

Існують три основні клінічні форми:

1. Еозинофільна виразка (індолентна виразка)

• Локалізується зазвичай на верхній губі.
• Має вигляд червоної або жовтуватої виразки з чіткими краями.
• Безболісна, проте може розростатися.

2. Еозинофільна бляшка

• Найчастіше зустрічається на животі, стегнах і внутрішній стороні лап.
• Виглядає як червоні, злегка підняті, мокнучі ураження.
• Викликає свербіж і дискомфорт.

3. Еозинофільна гранульома

• Локалізується на лапах, морді, слизовій рота, рідше – в інших частинах тіла.
• Виглядає як вузлики або потовщені ділянки з виразками.
• Може викликати дискомфорт при жуванні, якщо розташована в ротовій порожнині.

Причини розвитку захворювання

ЕГК розвивається внаслідок аномальної реакції імунної системи, найчастіше на алергени. Основні фактори:

• Алергії (харчова алергія, гіперчутливість до укусів бліх, атопічний дерматит).
• Паразити (блохи, кліщі, гельмінти).
• Інфекції (бактеріальні, вірусні, грибкові).
• Генетична схильність (у деяких порід вища ймовірність розвитку, наприклад, у сіамських котів).

Діагностика

Для встановлення діагнозу ветеринар може застосовувати:

1. Фізичний огляд – оцінка уражених ділянок шкіри.
2. Цитологію (аналіз клітин уражень) – для виявлення еозинофілів.
3. Біопсію – проводиться для виключення пухлин або інфекційних процесів.
4. Алергічні тести – допомагають виявити можливі тригери.
5. Аналізи крові та дослідження на паразитів.

Лікування

Лікування залежить від причини та тяжкості захворювання:

• Антипаразитарна терапія – обов’язкове усунення бліх, кліщів, гельмінтів.
• Стероїдні препарати (глюкокортикостероїди) – преднізолон або дексаметазон допомагають зменшити запалення.
• Гіпоалергенна дієта – у випадках харчової алергії.
• Антибіотики – призначаються при вторинних бактеріальних інфекціях.
• Імуносупресивні препарати – у тяжких випадках (наприклад, циклоспорин).
• Омега-3 жирні кислоти – допомагають зменшити запалення.

Прогноз та профілактика

Прогноз залежить від виявлення та усунення причини. Якщо алерген виявлений і виключений, симптоми можуть значно покращитися. Без усунення тригерів можливі рецидиви.

Профілактичні заходи:

• Регулярний захист від бліх і паразитів.
• Якісний збалансований раціон.
• Контроль алергенів (при атопічному дерматиті або харчовій алергії).